Завдання було зняти розповідь про Хресний хід, який йшов з Одеси до Троїце-Сергієвої Лаври через Рівне. Багато прочан приєднувалися до ходи і намагалися пройти хоч декілька кілометрів. Не дивлячись на чималу відстань, яку пройшли учасники, темп ходи був достатньо високим. Події розвивалися досить стрімко. Ходу зустріли біля Дубенського кладовища, точніше біля церкви Св.Миколая, священнослужителі і віряни міста. Відбувся короткий молебень, і хода попрямувала до Св.Георгієвського подвор'я Городоцького монастиря.
Я робив по ходу дуже багато кадрів, шукав цікаві ракурси, але відчував що головного кадру, який би увібрав всю повноту, велич, зміст і важливість події немає. Такими цікавими і цілеспрямованими, навіть одухотворенними були обличчя чоловіків, які несли на плечах ікони, але все не складалося в один кадр. Рівняни, які зустрічали Хресний хід почали ставати на коліна, щоб традиційно опинитися під святими образами. Це було дуже зворушливо. Я знімав з різних точок, але відчував, що чогось не вистачає. Я зайняв фронтальну позицію, Хресний хід рухався прямо на мене, я зробив декілька кадрів і раптом у полі зору з"явилася одинока фігура. Чоловік став на коліна. Я зробив кадр і зразу відчув - ось воно, все склалося. Духовне піднесення, настрій, подія - все передалося в одному кадрі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий